,

Хронологія справи про дрон у Лейпцигу: від нічного інциденту до встановлення підозрюваних

Від нічного виявлення дрона біля Ан-124 у Лейпцигу до встановлення двох підозрюваних і можливого зв’язку з ГРУ — хронологія подій.

Український транспортний літак Ан-124 «Руслан» в аеропорту Лейпцига (ілюстративне фото)

Німецькі правоохоронці встановили двох підозрюваних у справі про дрон з вибухівкою, виявлений в аеропорту Лейпцига біля українського транспортного літака Ан-124 «Руслан». Про це 12 вересня 2026 року повідомили Бабель і hromadske з посиланням на німецькі ЗМІ. За даними слідства, один із підозрюваних — громадянин рф Олег Л. — ймовірно повʼязаний з російською військовою розвідкою ГРУ.

Хронологія інциденту

  • Вночі 4 серпня (за даними Бабель) або в ніч проти 5 серпня (за даними hromadske) в аеропорту Лейпцига біля українського літака Ан-124 «Руслан» виявили дрон з вибухівкою і детонатором.
  • Безпілотник врізався в літак, але не здетонував — вибухівка відвалилася від удару. Причину нездетонування hromadske називає незрозумілою.
  • Дрон виявили лише через чотири години після інциденту.
  • 1 вересня Німеччина офіційно звинуватила РФ.
  • Українське МЗС повідомило, що постраждалих і пошкоджень літаків немає; офіційно влада Німеччини заявила, що боєприпасів на борту не було, хоча WDR, NDR та Süddeutsche Zeitung стверджували протилежне.

Встановлені підозрювані та подальші кроки

Серед підозрюваних — громадянин рф Олег Л., який, за даними німецької служби безпеки, відповідав за логістику нападу, та громадянин Білорусі Андрій К. Олег Л. вʼїхав до Німеччини через Туреччину, потім вилетів у Сербію і до моменту публікації повернувся до росії; правоохоронці знали про його звʼязок з ГРУ ще на вʼїзді, проте не спостерігали за ним після від’їзду. Особу встановили за ДНК на фрагментах рукавички. У Польщі Андрія К. пов’язують із пожежею в магазині в Лодзі, яку з 2024 року розслідує прокуратура як саботаж. Німецькі слідчі вважають, що вибухівку переправили через Болгарію та Сербію.

Дипломатична реакція

Берлін розірвав договір з «Російським домом» і закрив генконсульство РФ у Бонні. У відповідь росія зупинила роботу генконсульства Німеччини у Санкт-Петербурзі та німецьких культурних центрів імені Гете.