Bloomberg 14 липня 2026 року зафіксував, що через посилення українських атак безпілотниками по російських нафтопереробних заводах Росія не встигає продавати нафту, яку змушена експортувати. За чотири тижні до 12 липня обсяг російської нафти в морі зріс приблизно до 135 млн барелів — майже до максимуму з початку 2026 року.
Географія скупчення танкерів
П’ять танкерів з нафтою марки Urals стоять біля узбережжя Єгипту в Середземному морі, біля порту Мерса-ель-Хамра. Ще п’ять зупинилися в районі островів Ріау біля Сінгапуру — одного з центрів діяльності тіньового флоту, який перевозить підсанкційну нафту. Поставки Sokol і Sakhalin Blend із Далекого Сходу Росії можуть тижнями чекати на перевантаження з танкерів-човників на великі океанські судна, а частина партій ESPO простоює біля головного тихоокеанського нафтового порту Росії — Козьміно.
Вплив на ціни та видобуток
Середній показник морських поставок становив 4,21 млн барелів на день. Вартість Urals у балтійських портах опустилася до $52,61 за барель, ціна поставок до Індії знижувалася одинадцятий тиждень поспіль і досягла $70,58 за барель. За чотири тижні до 12 липня вартість російського нафтового експорту скоротилася до $1,68 млрд на тиждень — приблизно на $200 млн менше, ніж попереднього. За даними ОПЕК, у червні Росія видобувала 8,93 млн барелів на добу — приблизно на 830 тис. барелів нижче цільового рівня ОПЕК+.
Визнання Кремля та санкційний контекст
28 червня Володимир Путін уперше визнав, що в Росії почалися проблеми з бензином, а в липні обсяги переробки нафти в РФ впали до найнижчого рівня більш ніж за 21 рік. 1 червня президент Володимир Зеленський повідомляв, що з початку року українські атаки уразили 15 російських НПЗ, а 1 липня Міноборони заявило про ураження ще 11 заводів у червні. Минулого тижня група американських сенаторів повідомила, що досягла домовленості з адміністрацією Дональда Трампа щодо просування законопроєкту про посилення антиросійських санкцій.